Володимир Бондаренко: секретар Київради з підробним дипломом, «плівки Комарницького» і відставка під тиском

Права рука Кличка з підробним дипломом

Володимир Бондаренко народився 1985 року в Києві. З 2007 по 2012 рік він працював помічником депутата Київради Віталія Кличка — тобто пройшов з майбутнім мером шлях від опозиційного політика до господаря міста. У 2014 році, коли Кличко став мером, Бондаренко очолив апарат КМДА — одну з найвпливовіших адміністративних посад у мерії, що координує роботу всієї системи міського управління.

У 2017 році кар'єру Бондаренка перервав гучний скандал: журналісти встановили, що для здобуття ступеня спеціаліста в Київському національному університеті імені Шевченка він подав підроблений диплом бакалавра про закінчення Львівського національного університету. Бондаренка звільнили з посади керівника апарату КМДА, а Шевченківський районний суд відкрив кримінальну справу — яку згодом закрили через закінчення строку давності, без вироку.

Здавалося б, на цьому публічна кар'єра мала завершитися. Але вже у 2018–2020 роках Бондаренко повернувся в орбіту мера — на цей раз як радник Кличка на громадських засадах. А на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року він пройшов до Київради від партії «УДАР Віталія Кличка» за загальноміським списком (№8). 3 грудня 2020 року Київрада підтримала його кандидатуру на посаду заступника міського голови — секретаря Київської міської ради.

Секретар Київради: посада, що формує порядок денний

Посада секретаря Київради — не церемоніальна. Саме секретар відповідає за формування порядку денного пленарних засідань: які проєкти рішень буде винесено на голосування, а які — «застрягнуть» у комісіях чи взагалі не дійдуть до зали. У місті, де щороку через Київраду проходять десятки рішень про передачу землі під забудову, контроль над порядком денним означає контроль над тим, чиї земельні питання вирішуються швидко, а чиї — ніколи.

Саме тому, коли у 2025 році НАБУ оприлюднило результати багаторічного прослуховування учасників земельних схем навколо Київради, голос людини, яка формує порядок денний засідань, виявився одним з найбільш промовистих доказів.

Лютий–березень 2025: операція «Чисте місто» і «плівки Комарницького»

6 лютого 2025 року стало відомо, що НАБУ та САП проводять масштабну операцію «Чисте місто» — багаторічне розслідування злочинної організації, яка займалася земельною корупцією у Київраді. У центрі схеми — колишній депутат Київради Денис Комарницький, якого журналісти й слідчі називають «тіньовим куратором» і неформальним «дахом» цілої мережі посадовців, причетних до земельних питань у столиці.

Суть «туалетної схеми», яку розкрили слідчі: на перспективні земельні ділянки в Києві підконтрольні особи оформлювали право власності на неіснуючі будівлі — фактично фіктивні споруди, яких на місці ніколи не було. Під ці «об'єкти» до Київради подавалися заяви про передачу земельних ділянок «для обслуговування» — що дозволяло отримати землю в обхід земельних торгів. За версією Bihus.Info, у 2023–2024 роках у такий спосіб група Комарницького незаконно заволоділа ділянкою в центрі Києва вартістю 11 млн грн і намагалася привласнити ще шість ділянок на суму понад 83 млн грн — загалом близько 100 млн грн.

27 лютого та 10 і 31 березня 2025 року Bihus.Info публікувало серію матеріалів із розшифровками прослуховувань з кабінету Комарницького. Серед голосів на записах журналісти ідентифікували й секретаря Київради Володимира Бондаренка — він обговорював із Комарницьким, які питання потрібно винести на голосування на найближчому пленарному засіданні. Інакше кажучи, формування порядку денного Київради — офіційна функція секретаря — за версією журналістів, узгоджувалося з людиною, яка не обіймала жодної посади в раді, але мала вплив на земельні рішення.

Секретар Київради безпосередньо обговорює з тіньовим куратором земельних схем, які питання потраплять до порядку денного засідання. Те, що мало б бути технічною функцією апарату ради, на записах виглядає як узгодження з людиною поза системою влади.

13 березня 2025 року мер Кличко повідомив про кадрові рішення щодо посадовців, які фігурували в матеріалах Bihus.Info. Сам Бондаренко публічно визнав, що спілкувався з Комарницьким, але заперечив протиправні дії: «спілкувався і з Денисом Комарницьким, який був наближеним до кількох політичних сил. Але, підкреслю, жодних протизаконних дій я не вчиняв». У межах справи Комарницького Бондаренко проходить як свідок — офіційної підозри НАБУ йому не висувалося.

Сам Комарницький виїхав за кордон і оголошений у розшук — затримати його не вдалося.

Квітень 2025: голосування, яке провалилось — і відставка, яку підтримали одностайно

Після публікацій депутатська фракція «Слуга народу» розпочала збір підписів за відставку Бондаренка. Її очільник Андрій Вітренко заявив, що «депутати не хочуть перебувати з ним в одній залі», а пропозиція добровільного «відсторонення від проведення засідань», яку спершу обрав сам Бондаренко, не має жодної юридичної підстави в регламенті ради.

8 квітня 2025 року Київрада провела таємне голосування щодо примусової відставки Бондаренка з посади секретаря. Результат виявився парадоксальним: 34 голоси «за», 23 — «проти», 38 утрималися — для ухвалення рішення про звільнення голосів забракло.

Але того ж дня, коли стало зрозуміло, що тримати посаду далі без публічної підтримки неможливо, Бондаренко подав власну заяву про відставку. І за неї — на відміну від примусового звільнення — депутати проголосували практично одностайно: 81 голос «за». Мер Кличко прокоментував ситуацію коротко: відставка необхідна, і він особисто вже відсторонив Бондаренка від проведення засідань ще раніше.

Липень 2025: нова підозра — вже від ДБР

Менш ніж за три місяці після відставки, у липні 2025 року, Державне бюро розслідувань повідомило колишньому секретарю Київради про нову підозру — у службовій недбалості та сприянні ухиленню від мобілізації.

За версією слідства, у 2022–2023 роках, коли керуючий справами Київради Ігор Хацевич (депутат від «Європейської солідарності») мобілізувався до лав Збройних сил України і фактично проходив військову службу, Бондаренко як секретар ради продовжував підписувати документи про нарахування йому заробітної плати на цивільній посаді — попри те, що той цю роботу не виконував. За підрахунками слідства, державі завдано збитків на суму понад 690 тисяч гривень.

Бондаренко назвав підозру «повністю необґрунтованою», заявивши, що йому інкримінують виконання прямих службових обов'язків — підписання наказів, листів, документів і платіжних доручень. Утім, за даними ДБР, обвинувальний акт у цій справі вже скеровано до суду.

Висновок

Історія Володимира Бондаренка — це історія про те, як одна й та сама людина двічі опинялася в центрі публічного скандалу на високій посаді в команді Кличка — і обидва рази формальним результатом ставала не кримінальна відповідальність, а тиха зміна місця. У 2017 році підробний диплом коштував йому посади керівника апарату КМДА, але не закрив шлях назад у владу: вже за три роки Бондаренко став секретарем Київради — однією з посад, що визначає, які рішення взагалі потрапляють на розгляд депутатів.

У 2025 році саме ця функція — формування порядку денного — і стала вразливим місцем: записи НАБУ показали, що порядок денний, за версією журналістів, узгоджувався не лише з регламентом ради, а й з людиною поза системою влади, яку слідство вважає організатором земельних схем. Депутати не змогли набрати голосів за примусову відставку — але одностайно підтримали ту саму відставку, коли вона стала «добровільною». А вже за кілька місяців Бондаренка наздогнала нова підозра — цього разу від ДБР, у справі про мобілізацію та державні кошти.

Хронологія

Матеріал підготовлено на основі публікацій Bihus.Info, CHESNO, Informator.ua, Главкому, LB.ua, NV, The Village Україна та Telegraf. Підозри правоохоронних органів не є вироком суду. Бондаренко В.В. вважається невинуватим до набрання вироком законної сили.