Брагінський Віктор і Київське метро: балерина на 1,5 мільярда, фантомна дружина і розшук МВС

Хто такий Віктор Брагінський

Щоб зрозуміти масштаб того, що відбулося в Київському метрополітені з 2021 по 2024 рік, треба розібратися, хто такий Брагінський і як він опинився на чолі підприємства, яке щоденно перевозить понад мільйон пасажирів.

Брагінський — депутат Київської міської ради IX скликання від партії «УДАР Віталія Кличка», обраний по 9-му округу Подільського району. Саме «УДАР» є головним електоральним інструментом Кличка, і саме через цю партію мер традиційно розставляє лояльних людей на ключові посади в комунальних підприємствах столиці.

У 2021 році Брагінського призначено генеральним директором КП «Київський метрополітен». Для людини без очевидного профільного досвіду в транспортній інфраструктурі — призначення нетипове. Але система Кличка давно працює за іншою логікою: лояльність важливіша за компетентність, а контроль над фінансовими потоками підприємства — головний приз для наближеного до мера чиновника.

Київський метрополітен — це підприємство з річним бюджетом у десятки мільярдів гривень, сотнями тендерів на закупівлю обладнання, матеріалів, послуг із ремонту та обслуговування. Величезна кормова база для тих, хто контролює закупівлі.

Схема перша: «Балеринин підряд»

Ключовий епізод у корупційній біографії Брагінського — контракт на ремонт тунелів вартістю 1,5 мільярда гривень. Але не менш вражає те, кому саме метро довірило такий обсяг робіт.

Bihus.Info встановило: підрядником виступила фірма, де серед ключових осіб фігурувала жінка з мистецьким, а не інженерним бекграундом — журналісти назвали її «балериною». Для ремонту підземних тунелів, де потрібні ліцензовані будівельники і спеціалізована техніка — вибір більш ніж дивний.

Ще симптоматичніше — серед пов'язаних із компанією осіб журналісти виявили дружину бізнес-партнера самого Брагінського. Тобто директор підприємства роздає підряди фірмам, пов'язаним із його найближчим оточенням.

Ціни в контракті були завищені. Сам договір — засекречений. У воєнний час позначка «таємно» стала стандартним інструментом приховування корупційних схем від публічного контролю.

Загальна сума контрактів, які метро уклало з фірмами з оточення Брагінського, вимірюється сотнями мільйонів — а за деякими підрахунками, мільярдами гривень. «Суспільне Київ» та Bihus.Info незалежно встановили факти укладення багатомільйонних договорів із компаніями, пов'язаними з директором.

Схема друга: «Фантомна сім'я»

Паралельно із закупівельними схемами Bihus.Info виявило іншу конструкцію — пов'язану з особистим майновим станом директора та його родичів.

Брагінський, як і будь-який публічний чиновник, зобов'язаний щорічно подавати електронну декларацію. На перший погляд вона виглядала відносно скромно. Але журналісти знайшли жінку, яка юридично вже не є його дружиною — офіційно розлучені. І в цієї «колишньої» дружини — активи приблизно на один мільйон доларів: нерухомість, автомобілі, кошти на рахунках.

В українській корупційній практиці це добре відома схема — «фіктивне розлучення». Логіка проста: якщо чиновник одружений, дружина входить до кола «членів сім'ї» і зобов'язана декларувати своє майно. Якщо ж пара офіційно розлучена — дружина зникає з декларації, хоча фактично продовжує ділити доходи і накопичувати спільне майно поза контролем НАЗК.

Схема третя: «Щедрі пенсіонери»

Серед пов'язаних із Брагінським осіб Bihus.Info виявило родичів-пенсіонерів, на яких оформлено майно, несумісне з їхніми офіційними доходами. Логіка та сама: пенсіонер юридично не є «членом сім'ї» чиновника у розумінні закону про декларування, якщо проживає окремо — тому його майно не потрапляє до декларації директора.

У результаті виникає ситуація: директор підприємства з мільярдними оборотами задекларував відносно скромний майновий стан, тоді як активи розподілені між «колишньою» дружиною, родичами-пенсіонерами та іншими номінальними власниками.

Піар метро за державний рахунок

Ще до головного скандалу CHESNO зафіксувало тривожний факт: напередодні виборів Київський метрополітен раптово активізував піар-активність — публікації про успіхи підприємства, банери, публічні заходи за участі директора. Все це відбувалося коштом самого підприємства.

Тобто комунальне підприємство, яке фінансується з міського бюджету і з кишень платників проїзду, фактично оплачувало передвиборчий піар свого очільника. CHESNO внесло цей факт до облікової картки Брагінського як «використання адміністративного ресурсу».

Березень 2024: публікації Bihus.Info — і все розсипається

Лютий і березень 2024 року стали переломними. Bihus.Info випустив серію матеріалів, які детально розкривали всі три схеми — з документами, реєстрами, джерелами.

Реакція була показовою. Замість очікування перевірок Брагінський зробив те, що в таких ситуаціях роблять більшість фігурантів резонансних розслідувань: написав заяву про звільнення з метро та склав мандат депутата Київради. Два статуси — і обидва залишено за одну добу.

Але він не пішов до слідчих. Він покинув країну.

Підроблений ВЛК: як директор метро обдурив державний кордон

Виїхати з України в умовах воєнного стану чоловіку призовного віку — нетривіальне завдання. Брагінський скористався висновком ВЛК (військово-лікарської комісії) — документом про непридатність до служби за станом здоров'я. З цим папером він перетнув кордон і залишив Україну.

Подальша перевірка правоохоронців встановила: висновок ВЛК був підробленим. Документ або сфальсифікований, або отриманий із порушеннями, несумісними з реальним медичним обстеженням. Фальшивий висновок анульовано — але Брагінський на той момент уже перебував за кордоном.

Підробка документів для перетину кордону в умовах воєнного стану — окрема стаття Кримінального кодексу. До корупційних підозр додалися ухилення від мобілізації та підробка документів.

Розшук і кримінальні провадження

У грудні 2024 року МВС України офіційно оголосило Віктора Брагінського у розшук. Паралельно НАБУ веде кримінальне провадження за фактами корупції під час управління Київським метрополітеном.

Рік після публікацій видання Главком проаналізувало хід справ. Висновок невтішний: попри резонанс, попри розшук, попри відкриті провадження — реального судового руху не зафіксовано. Брагінський залишається за кордоном. Де саме — публічно не повідомлялося.

Хронологія справи

Висновок: три схеми, один розшук і відкрите питання

За три роки управління Київським метрополітеном Брагінський, за даними журналістів і правоохоронців, збудував корупційну екосистему: завищені підряди для оточення, приховані родинні активи через фіктивне розлучення і номінальних пенсіонерів, використання держресурсів для власної виборчої кампанії.

Після публікацій пішов з обох посад — але не до слідчого, а за кордон. Підробив медичний документ для перетину кордону. Нині у розшуку МВС, є фігурантом провадження НАБУ.

Головне відкрите питання: коли і чи взагалі Брагінський постане перед українським судом? І чи постануть ті, хто його призначив, хто знав про схеми і хто отримував свою частку?

Поки відповіді немає. Але є документи. Є публікації. Є кримінальні провадження. І є суспільний запит на те, щоб справа Брагінського не перетворилась на ще один «вічно відкритий» файл у шухляді слідчого.

Матеріал підготовлено на основі публікацій Bihus.Info, NV, Суспільне Київ, Главком, Економічна правда, LB.ua, а також даних CHESNO, НАБУ та МВС України. Всі факти підкріплені посиланнями на первинні джерела.