Вадим Столар і Михайло Терентьєв: забудовник, земельна комісія Київради і «Мінський масив»

Хто такий Вадим Столар

Вадим Столар — один із найвпливовіших забудовників Києва. Його структури, об'єднані під брендом Stolitsa Group, працюють на ринку столичної нерухомості з 2003 року і реалізували десятки житлових комплексів у різних районах міста.

Політична біографія Столара тісно переплетена з його бізнесом. За даними CHESNO та профільних ЗМІ, він був депутатом за списками Партії регіонів, а з грудня 2019 року очолив київський осередок «Опозиційної платформи — За життя» (ОПЗЖ) — партії, яку асоціюють із Віктором Медведчуком. У 2020 році Столар був обраний депутатом Київської міської ради IX скликання за списком ОПЗЖ.

Іншими словами: один із найбільших гравців на ринку київської землі та нерухомості одночасно очолював у Київраді політичну силу, тісно пов'язану з людиною, яку згодом визнають державним зрадником і запроторять під санкції — Віктором Медведчуком. А рішення про те, кому, скільки і на яких умовах виділяти землю під забудову, у цей самий час готувала земельна комісія на чолі з Михайлом Терентьєвим.

«Карусель-2019»: Столар — неофіційний куратор Кличка, Терентьєв — районний куратор мережі Порошенка

Ще до історії з «Мінським масивом» імена Вадима Столара і Михайла Терентьєва вже фігурували в одному й тому самому журналістському розслідуванні — і вже тоді в одній системі координат. У березні 2019 року, напередодні президентських виборів, громадський проєкт «Карусель-2019» оприлюднив масштабне дослідження мережі скупки голосів у Києві на користь Петра Порошенка. УНІАН опублікував це розслідування з інфографікою.

За даними розслідування, загальнонаціональну мережу координували Віталій Ковальчук (на той час перший заступник голови Адміністрації президента) і нардеп Сергій Березенко — кожен очолював окрему гілку мережі, причому обидві гілки забезпечували одна одній «прикриття» у разі викриття.

А ось київський напрямок, за версією журналістів, мав свого окремого куратора — і ним був Вадим Столар, якого автори розслідування описали як впливового бізнесмена, що курирує земельно-будівельний бізнес у Києві, та неофіційного куратора мера Віталія Кличка. За даними УНІАН, саме Столар контролював бюджети всіх агітаційних структур у столиці — наметів, соцопитувань, масових заходів.

Серед інших районних кураторів мережі УНІАН назвав секретаря Київради Володимира Прокопіва, нардепів Олександра Ар'єва, Олександра Третьякова та інших представників оточення Порошенка і Кличка. Окремо журналісти зазначили, що волонтерську базу для мережі забезпечувала громадська організація «Центр розвитку міста», серед засновниць якої — Людмила Костенко, племінниця Столара і депутатка Київради.

Це розслідування не стосується земельних питань напряму — йдеться про виборчі технології 2019 року. Але воно показує дещо важливіше: Столар і Терентьєв не випадково опинилися «по один бік» рішення про «Мінський масив» через два роки. Вони вже були частинами однієї політичної мережі в Києві — мережі, яка одночасно забезпечувала виборчі результати на користь «потрібних» кандидатів і, за версією журналістів, керувалася людиною, чиї бізнес-інтереси були прямо пов'язані із землею і забудовою столиці.

«Мінський масив»: найбільший забудовний приз на Оболоні

«Мінський масив» — ділянка колишніх теплиць аграрного комбінату «Пуща-Водиця» в Оболонському районі Києва, обмежена вулицями Юрія Кондратюка, Михайла Майорова і лісовим масивом. Детальний план території (ДПТ) цієї ділянки передбачав будівництво нового житлового мікрорайону — 19 будинків заввишки до 26 поверхів і близько 6 тисяч квартир.

За даними «Економічної правди», офіційним інвестором розробки ДПТ «Мінського масиву» виступило ТОВ «Датоліт» — компанія, яку журналісти пов'язують зі Stolitsa Group та її бенефіціаркою Владиславою Молчановою.

Питання про затвердження ДПТ «Мінського масиву» виносилося на розгляд Київради тричі. Двічі рішення «не проходило» — депутатам не вистачало голосів. У червні 2021 року, за даними «Економічної правди» та Big Kyiv, Київрада нарешті ухвалила ДПТ — за нього проголосували 66 депутатів.

Земельна комісія Терентьєва на шляху проєкту до залу засідань

Перш ніж будь-який ДПТ потрапляє на голосування сесії Київради, він проходить через постійну комісію Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин — ту саму земельну комісію, яку у IX скликанні очолював Михайло Терентьєв, депутат від УДАР Віталія Кличка по Печерському округу.

Саме земельна комісія розглядає містобудівну документацію, готує висновки і рекомендації депутатському корпусу — фактично визначає, чи піде те або інше рішення на сесію, і з якою рекомендацією. Як писав Big Kyiv, у випадку «Мінського масиву» комісія розглядала проєкт у форматі, який журналісти описали словами «трамбувати під зав'язку» — натякаючи на щільність забудови, яку погодили на території, що мала б залишатися рекреаційною зоною біля лісу.

Це не означає автоматично, що між Терентьєвим і Столаром існувала пряма домовленість — таких доказів у відкритих джерелах немає. Але це означає інше: один і той самий орган Київради — земельна комісія — і один і той самий період роботи Терентьєва на чолі цієї комісії стали тим середовищем, у якому найбільші забудовні проєкти столиці, включно з проєктами структур, пов'язаних зі Столаром, отримували шлях до ухвалення. Це система, у якій інтереси великого забудовного бізнесу та повноваження земельної комісії перетинаються структурно — незалежно від персональних домовленостей.

Столар, Медведчук і обшуки СБУ

1–2 лютого 2023 року Служба безпеки України провела масштабну хвилю обшуків — у Ігоря Коломойського, Арсена Авакова, керівниці податкової служби та низки інших осіб. Серед них — і Вадим Столар, якому, за даними LB.ua і Forbes Ukraine, обшуки тривали два дні поспіль.

За повідомленням СБУ, слідчі дії стосувалися будівельних компаній, пов'язаних зі Столаром — їх перевіряли на причетність до легалізації (відмивання) коштів в інтересах Віктора Медведчука та Тараса Козака, осіб, пов'язаних із санкціями та підозрами у державній зраді. За даними Forbes Ukraine та Detector Media, схема, яку розслідувала СБУ, передбачала купівлю корпоративних прав українських будівельних компаній офшорними структурами та російськими банками, а кошти від продажу нерухомості, за версією слідства, могли спрямовуватися на фінансування дій, шкідливих для національної безпеки.

За даними «Телеграф» і РБК-Україна, Столара пов'язували щонайменше з чотирма будівельними компаніями, що потрапили в орбіту цього розслідування. Сам Столар публічно заперечував зв'язок із санкційними особами.

Один із найбільших забудовників Києва, голова київського осередку партії, повʼязаної з Медведчуком, депутат Київради — і одночасно фігурант справи СБУ про відмивання коштів людини, яку звинувачують у державній зраді. Це не випадковий збіг: це портрет того, як великий бізнес, політична влада і повноваження міської ради можуть належати одній і тій самій людині одночасно.

Зеленський про Столара і «махінації з нерухомістю»

За даними Babel, Президент України Володимир Зеленський публічно висловлював позицію, що депутат Вадим Столар причетний до махінацій з нерухомістю в Києві — у контексті ширшої дискусії про відмивання багатомільйонних сум через будівельний сектор столиці.

Подібні публічні заяви на найвищому державному рівні — рідкість щодо конкретного забудовника і депутата. Те, що це прозвучало саме стосовно Столара, додатково підкреслює масштаб і резонансність питань до його бізнес-імперії — тієї самої, чиї проєкти роками проходили через земельні комісії Київради, включно з комісією Терентьєва.

Чому це частина однієї системи

На перший погляд, Вадим Столар і Михайло Терентьєв — люди з різних таборів: один — великий забудовник і екс-очільник осередку проросійської партії, інший — депутат від УДАР Кличка, голова земельної комісії, фігурант справи НАБУ. Але обидва — частини однієї й тієї самої системи розподілу київської землі.

Столар представляє попит: бізнес, якому потрібні рішення про забудову, ДПТ, зміну цільового призначення ділянок. Земельна комісія Київради, яку очолював Терентьєв, представляє пропозицію: орган, який готує саме такі рішення для голосування сесії. Між ними — депутати, голоси, комісії, погодження. І саме на цьому стику, як показує «Операція Чисте місто» НАБУ (детальніше — у Частині 2), і виникає земельна корупція, яку правоохоронці намагаються розплутати роками.

«Мінський масив» — лише один із прикладів того, як виглядає результат роботи цієї системи: 6 тисяч нових квартир на місці теплиць біля лісу, ухвалені після двох невдалих спроб і третього голосування, яке нарешті «зійшлося».

Хронологія

«Мінський масив» — лише один епізод. Але він показує загальний принцип: рішення земельної комісії Київради не існують у вакуумі. За кожним з них стоять конкретні забудовники, конкретні гроші і конкретний політичний баланс інтересів. У Частині 2 цього розслідування — детальна історія самого Михайла Терентьєва: «туалетні схеми», «плівки Комарницького», офіційна підозра НАБУ та застава у 20 мільйонів гривень.

Матеріал підготовлено на основі відкритих публікацій «Економічної правди», Big Kyiv, LB.ua, Forbes Ukraine, Detector Media, Главкому, Babel, Вікіпедії та CHESNO. Усі особи вважаються невинуватими до набрання законної сили відповідним вироком суду. Це Частина 1 розслідування — продовження дивіться у Частині 2.