Михайло Терентьєв: голова земельної комісії Київради, підозра НАБУ і мандат ціною 20 мільйонів

Земельна комісія Київради: хто контролює — той править містом

Щоб зрозуміти, чому посада голови земельної комісії Київської міської ради — це не просто бюрократичний пост, треба розібратися в тому, як влаштована система виділення землі в Києві.

Київ — місто з одними з найдорожчих земельних ділянок в Україні. Кожен гектар у центрі столиці коштує мільйони доларів. Кожне рішення про виділення, зміну призначення або продаж земельної ділянки — це потенційно десятки мільйонів гривень прибутку для забудовника чи інвестора, який отримав цю землю.

Земельна комісія Київради — це орган, який готує та розглядає всі такі рішення перед тим, як вони виносяться на пленарне засідання ради. Фактично, хто контролює земельну комісію — той контролює потоки київської землі. А київська земля — це не просто нерухомість. Це один із найбільших корупційних ресурсів столиці за останні тридцять років.

Михайло Терентьєв очолював цю комісію у Київраді IX скликання. Округ — Печерський (округ 8), один із найдорожчих районів столиці. Фракція — «УДАР Віталія Кличка». Саме ця позиція перетворила його на одного з ключових фігурантів найбільшого антикорупційного розслідування в Києві за останні роки.

«Туалетні схеми»: як Київрада роздавала землю через фантомні будівлі

Перше, що варто знати про корупційний контекст діяльності Терентьєва — це так звані «туалетні схеми». Назва звучить комічно, але за нею ховається один із найбільш шкідливих механізмів земельної корупції в Києві.

Схема працювала так. На земельній ділянці реєстрували дрібну будівлю — туалет, кіоск, альтанку, або будь-яку іншу споруду мінімальної площі. Потім зверталися до Київради з проханням надати дозвіл на «реконструкцію» цієї будівлі з її «розширенням». Формально — законна процедура. Фактично — спосіб обійти обов'язковий земельний аукціон, який вимагає українське законодавство при первинному виділенні землі під будівництво.

Без аукціону — не потрібно конкурувати з іншими інвесторами. Не потрібно платити ринкову ціну. Достатньо мати «правильні» голоси у земельній комісії і на пленарному засіданні Київради. І земля — твоя, за ціною, яку встановлюєш ти сам разом із «потрібними» депутатами.

CHESNO — громадська ініціатива з моніторингу депутатів — задокументувало, що Терентьєв проголосував за рішення, пов'язані з «туалетними схемами», неодноразово. Кожне таке голосування означало, що черговий забудовник отримував землю в обхід аукціону, а міський бюджет — недоотримував мільйони гривень.

При цьому сам Терентьєв, як голова земельної комісії, мав особливий вплив на те, які питання взагалі виносяться на розгляд, у якому порядку, і з якими висновками. Це давало йому можливість не просто голосувати — але й формувати порядок денний у найбільш корупційноємній сфері столичного самоврядування.

«Плівки Комарницького»: Терентьєв у записах «смотрящого» за Києвом

У 2024 році Bihus.Info оприлюднило записи розмов, які слідство пов'язувало з Денисом Комарницьким — фігурантом справи НАБУ, якого ЗМІ описували як неформального «смотрящого» за земельними рішеннями Київської міської ради.

У цих записах, за даними журналістів, Михайло Терентьєв фігурував як людина, що узгоджувала земельні питання і порядок денний земельної комісії з оточенням Комарницького. Конкретні земельні ділянки, конкретні рішення, конкретні дати голосувань — все це, за версією слідства і журналістів, погоджувалося через цю неформальну вертикаль.

Комарницького у матеріалах Bihus.Info описували як людину, яка координувала схеми розподілу київської землі між «правильними» забудовниками. За цією версією, Терентьєв — не просто депутат, який голосував за вигідні комусь рішення. Він був функціональним елементом системи, через яку земельні рішення у Київраді контролювалися зовнішнім куратором.

Запис телефонних переговорів — це не вирок. Але коли у справі виникає людина, яка очолює земельну комісію і у записах обговорює порядок денний цієї комісії з людиною, яку НАБУ підозрює у керівництві злочинною організацією — це є підставою для офіційного розслідування.

НАБУ не стало відкладати. Операція «Чисте місто» стала логічним продовженням цих матеріалів.

Лютий 2025: «Операція Чисте місто» — підозра і арешт

У лютому 2025 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) спільно із Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) провели масштабну операцію «Чисте місто». Серія обшуків і затримань охопила депутатів Київради, чиновників КМДА і пов'язаних з ними осіб.

Серед тих, кому НАБУ офіційно повідомило підозру, опинився і Михайло Терентьєв. Підозра стосувалася участі у земельній корупції в Київській міській раді — зокрема, злочинів, пов'язаних із незаконним виділенням земельних ділянок і отриманням неправомірної вигоди.

Суд — Вищий антикорупційний суд (ВАКС) — розглянув клопотання слідства про обрання запобіжного заходу. Рішення: арешт із можливістю застави у розмірі 20 мільйонів гривень.

Двадцять мільйонів гривень — це сума, яка для пересічного громадянина є астрономічною. Для депутата Київради від УДАР Михайла Терентьєва — сума, яку він зміг знайти і сплатити. Що це говорить про реальний майновий стан людини, яка очолює земельну комісію — питання риторичне.

Найбільший скандал: вийшов під заставу і повернувся головувати комісією

Те, що сталося після сплати застави, стало одним із найбільш обговорюваних і скандальних епізодів в історії Київської міської ради за останні роки.

Михайло Терентьєв, отримавши офіційну підозру від НАБУ у земельній корупції, сплатив заставу і вийшов на волю. Логіка підказувала б: такий депутат мав би або добровільно залишити керівну посаду у земельній комісії, або ж рада — позбавити його цього крісла.

Натомість сталося щось протилежне. Терентьєв повернувся до земельної комісії і продовжив її очолювати. Людина, якій НАБУ інкримінує участь у земельній корупції, продовжувала вести засідання органу, що розглядає земельні питання Києва.

Київська міська рада, попри резонанс і звернення журналістів та громадськості, не змогла або не захотіла виключити Терентьєва з керівництва земельної комісії. За даними LB.ua і ZN.ua, голосування з цього питання або не відбулося, або не набрало потрібної кількості голосів.

Ця ситуація стала символічною для всієї корупційної системи Київради: навіть офіційна підозра НАБУ і судовий арешт — не є підставою для того, щоб людина добровільно відійшла від керівництва корупційноємним органом. Система захищає своїх.

Фігурант справи НАБУ про земельну корупцію продовжує керувати земельною комісією Київради. Це не юридичний парадокс — це система, яка функціонує саме так, як вона побудована.

Кличко і УДАР: партія, яка захищала Терентьєва

Ключове питання, яке залишається поза лаштунками медійного висвітлення: яку роль відігравав УДАР у захисті Терентьєва після підозри?

Партія «УДАР Віталія Кличка» — це не просто політична сила. Це механізм контролю над міськими ресурсами Києва. Депутати УДАР у Київраді — це люди, призначені не стільки для представництва виборців, скільки для забезпечення «правильних» голосувань у потрібний момент.

Терентьєв як голова земельної комісії виконував у цій системі конкретну функцію: контролював формування порядку денного і перебіг розгляду земельних питань. Без його лояльності система не працювала б так ефективно.

Після підозри НАБУ партія не оголосила про відсторонення або виключення Терентьєва. Жодного публічного засудження від керівництва УДАР. Жодних вимог добровільно залишити керівну посаду. Кличко, як мер і лідер партії, обмежився загальними коментарями. Система продовжила функціонувати.

Це говорить або про те, що партія не мала реального контролю над своїм депутатом — що є управлінським провалом. Або про те, що партія свідомо не перешкоджала Терентьєву зберігати свою позицію — що є політичним вибором із очевидними наслідками.

Грудень 2025: вихід з УДАР і перехід до «Батьківщини»

У грудні 2025 року, за даними LB.ua, Михайло Терентьєв покинув фракцію «УДАР» і перейшов до фракції «Батьківщина» у Київській міській раді.

Цей крок може мати кілька пояснень. По-перше, після підозри НАБУ і скандалу з поверненням до земельної комісії — залишатися в партії, яка асоціюється зі всім цим, становить іміджеву проблему. По-друге, перехід до «Батьківщини» може бути спробою отримати нове політичне прикриття і нові зв'язки для захисту в майбутньому судовому процесі.

По-третє — і це, мабуть, найважливіше — перехід не позбавляє Терентьєва мандата депутата Київради. Він залишається депутатом. Він може залишатися членом земельної комісії. Юридично підозра НАБУ не є автоматичною підставою для позбавлення мандата в Україні.

Таким чином, зміна фракції — це маневр, а не відставка. Терентьєв залишається в системі, яку слідство підозрює його у корумпуванні. Просто тепер він там під іншим прапором.

«Операція Чисте місто»: Терентьєв у ширшому контексті

Для розуміння справи Терентьєва необхідно бачити ширший контекст «Операції Чисте місто» і того, що НАБУ описувало як злочинну організацію з контролю за земельними рішеннями в Київській міській раді.

За даними НАБУ, схема включала кількох ключових учасників:

Денис Комарницький — центральна фігура. Позиціонувався як неформальний куратор земельних рішень, «координатор» між забудовниками і депутатами. НАБУ описувало його як керівника злочинної організації.

Петро Оленич — заступник голови КМДА, який відповідав за земельні питання. Фігурант справи з боку виконавчої влади міста.

Михайло Терентьєв — голова земельної комісії Київради. Функція: забезпечення «правильних» рішень на рівні депутатського органу.

Схема, яку описує слідство: забудовник платить — «координатор» (Комарницький) узгоджує — чиновник (Оленич) погоджує від імені КМДА — депутат (Терентьєв) забезпечує голосування у земельній комісії і в раді. На виході — виділена земля за цінами нижче ринкових, в обхід аукціону. Різниця осідає у кишенях учасників схеми.

Це не нова схема. Земельна корупція в Київраді існує десятиліттями. Але «Операція Чисте місто» стала першою масштабною спробою НАБУ задокументувати і розкрити конкретний механізм цієї системи — з іменами, роллями і доказами.

Декларації: що Терентьєв розповідав про своє майно

Окремо варто поглянути на те, що Михайло Терентьєв декларував як своє майно і доходи — і чи відповідає задекларований майновий стан тому образу «успішного депутата», який складається з публічної поведінки.

Депутати Київради зобов'язані щорічно подавати електронні декларації до НАЗК. CHESNO і журналісти неодноразово перевіряли ці декларації на предмет відповідності офіційних доходів задекларованому майну.

Застава у розмірі 20 мільйонів гривень, яку Терентьєв зміг сплатити після підозри, — це серйозна сума. За курсом на лютий 2025 року це приблизно 500 тисяч доларів США. Питання: звідки у депутата Київської міської ради такі вільні кошти?

Публічно задекларовані активи і доходи депутата можуть не давати повної відповіді на це питання. Саме тому розслідування НАБУ включає перевірку реального майнового стану фігурантів — через їхніх родичів, партнерів і пов'язані структури.

Кожна застава у корупційній справі — це мимовільне свідчення. Коли людина знаходить 20 мільйонів гривень протягом кількох днів — це означає, що ці гроші були. І питання «звідки» залишається відкритим до повного вироку суду.

Чому земельна комісія — найнебезпечніший орган у Київраді

Щоб повністю зрозуміти масштаб потенційної шкоди від корупції у земельній комісії, треба поглянути на цифри.

Київ щорічно виділяє десятки гектарів землі під різні потреби — будівництво, реконструкцію, комерційне використання. Вартість лише одного гектара в центральних районах столиці може сягати десятків мільйонів доларів. Якщо ця земля виділяється в обхід аукціону, за заниженою вартістю або «правильним» забудовникам — різниця між ринковою і фактичною ціною йде не до міського бюджету, а до учасників схеми.

За роки існування «туалетних схем» і подібних механізмів — кумулятивні втрати київського бюджету могли скласти сотні мільйонів, а то й мільярди гривень. Це гроші, яких не вистачало на ремонт доріг, шкіл, лікарень. На розвиток інфраструктури. На те, чим місто реально могло б скористатися.

Земельна комісія — це вузьке місце всієї цієї системи. Хто сидить там — вирішує, хто отримує київську землю і за якою ціною. Саме тому ця посада коштує так дорого. І саме тому НАБУ приділило їй таку увагу в «Операції Чисте місто».

Хронологія справи

Що це означає для Києва і для правосуддя

Справа Терентьєва — це не просто кейс одного депутата. Це лакмусовий папірець для всієї системи антикорупційного правосуддя в Україні.

Якщо людина, якій НАБУ інкримінує участь у земельній корупції, може сплатити заставу і повернутися керувати тим самим органом, через який ця корупція відбувалася — це свідчить про системний збій. Не в законі — закон не забороняє підозрюваному бути депутатом. Але в культурі і нормах функціонування влади.

У демократичній системі з реальними механізмами відповідальності людина в такій ситуації подала б у відставку сама. Або партія відсторонила б її від керівних посад. Або рада прийняла б відповідне рішення. Натомість у Київраді — ніщо з цього не сталося.

Це говорить про те, що система самоочищення у Київраді не працює. І що НАБУ із зовні — єдиний механізм, який здатний порушити цю рівновагу. Але навіть НАБУ не може зупинити підозрюваного від виконання депутатських функцій до набрання вироком законної сили.

Поки справа розслідується, Терентьєв залишається в системі. Поки він у системі — земельні рішення Київради залишаються під впливом людини, якій державне антикорупційне бюро висунуло офіційне обвинувачення у земельній корупції.

Це і є справжнє обличчя корупції в Київській міській раді: не драматичне, не миттєве — а млява, системна, функціональна. Та, яка продовжує існувати навіть після того, як її задокументували і назвали своїм ім'ям.

Висновок: депутат під підозрою — і далі при владі

Михайло Терентьєв отримав офіційну підозру НАБУ. Заплатив 20 мільйонів гривень застави. Повернувся очолювати земельну комісію Київради. Перейшов до іншої фракції. І продовжує мати депутатський мандат.

Де гроші на заставу — не пояснено. Яким чином людина під підозрою у земельній корупції продовжує керувати земельною комісією — не пояснено. Яку роль відіграла партія УДАР у тому, що це стало можливим — не пояснено.

Відповіді на ці питання повинен дати суд. Справа НАБУ/САП перебуває в розслідуванні. ВАКС рано чи пізно розгляне її по суті.

До того часу — є факти. Є підозра НАБУ. Є 20 мільйонів гривень застави. Є повернення до земельної комісії. Є мовчання партії УДАР. І є суспільство, яке платить за цю систему щодня.

Матеріал підготовлено на основі публікацій НАБУ, Hromadske, LB.ua, ZN.ua, Bihus.Info, LIGA.net, а також даних CHESNO. Підозра НАБУ не є вироком суду. Терентьєв М.В. вважається невинуватим до набрання вироком законної сили. Це Частина 2 розслідування — передісторія про забудовний бізнес і земельну комісію Київради у Частині 1.